МІФ 1: «Від сала товстіють!»

Гладшають не від сала, а від його кількості! (Можна погладшати і від дуже корисної вівсянки, якщо їсти її мішками). Якщо ви ведете звичайний сидячий або близько того спосіб життя, вам необхідно 10-30 г сала на день. Якщо вже страждаєте ожирінням і вам призначена низькокалорійна дієта – не більше 10 г в день. Відрізняйте «справжнє» сало – підшкірний жир, прямо зі шкіркою – від схожих продуктів. Бекон, шийка і т.і. – не підшкірний, а внутрішньом’язовий жир. До того ж разом з білком, тобто м’ясом, і така суміш вже не дуже й добре.

Найкорисніше сало – просто солоне, з часником чи перцем. Добре і копчене, але тільки «домашнім способом», з димком. На м’ясокомбінатах сало, грудинку і інші свинячі принади коптять в рідині, і це не комільфо, властивості продукту міняються не в кращу сторону.

МІФ 2: «Сало – важка їжа…»

Не зовсім так. У здорової людини з нормальним шлунком даний свиняче сало дуже добре засвоюється і не перевантажує печінку. Взагалі найцінніші для нас жири – це ті, які плавляться при температурі нашого тіла, тобто близько 370. Вони повніше і швидше за всіх інших перетравлюються і всмоктуються. Їх список якраз і очолює свиняче сало. Але, звичайно, сало, як всякий жир, вимагає для свого перетравлення жовчі і ліпаз (спеціальних речовин в шлунку і кишечнику). Тому при порушеннях вироблення жовчі і омилення жирів лікарі і не рекомендують його їсти.

МІФ 3: «В салі суцільний жир»

І прекрасно! Тому що це чудова структура – підшкірний жир, в якому збереглися клітини та біологічно активні речовини. Наприклад, найцінніша з жирних кислот – поліненасичена арахідонова кислота. Вона зустрічається дуже рідко, в рослинних оліях її взагалі немає. Прожити ж без неї ніяк не можна. Арахідонова кислота входить до складу всіх клітинних мембран і потрібна серцевому м’язу. До того ж без неї ніяк не обходяться гормони, імунні реакції і холестериновий обмін. Є тут і інші незамінні жирні кислоти (їх називають вітаміном F) – лінолева, ліноленова, пальмітинова, олеїнова. За їх змістом, до речі, сало наближається до рослинних масел. Не забудьте про жиророзчинні вітаміни А (його тут до 1,5 мг на 100 г), Д, Е, а також каротин. В результаті біологічна активність сала в 5 разів вище, ніж у масла. Тому взимку «свинячий продукт» – якраз те, що треба для підтримки життєвого тонусу та імунітету.

МІФ 4: «Цей страшний холестерин»

Так, він тут присутній, але навіть менше, ніж у коров’ячому маслі. І нічого страшного в ньому немає. Думаєте, негайно почне відкладатися на стінках артерій і почнеться атеросклероз? Нічого подібного! Лікарі давно встановили, що кількість холестерину в крові і тканинах мало залежить від того, скільки ви його з’їли. Ця речовина чудово синтезується, навіть якщо ви взагалі його не їсте. Тому куди важливіше холестериновий обмін: що організм отримає, скільки зробить і як використовує. Між іншим, арахідонової, лінолева і лінолева жирні кислоти якраз і «чистять» судини від відкладень. Так що невеликий шматочок сала з вітаміном F – тільки на користь у справі профілактики атеросклерозу. А наявний в ньому холестерин піде, наприклад, на створення імунних клітин (лімфоцитів і макрофагів), рятують організм від вірусів і інших ворогів-патогенів. Навіть інтелект без холестерину нікуди – в головному мозку його більше 2%.

МІФ 5: «ЗДОРОВИЙ ЖИР – ТІЛЬКИ РОСЛИННИЙ ЖИР»

На жаль, неправда. У штаті Массачусетс зв’язок між здоров’ям і жирами в їжі почали досліджувати ще в першій половині XX століття і продовжують це робити досі. Так ось, найздоровіші і фізично активні люди – ті, хто їсть і тваринні, і рослинні жири! На частку жирів повинно припадати приблизно 30% калорій за день. (Зверніть увагу: не з’їдати 30% жирів, а отримувати від них 30% всієї енергії.) Простіше кажучи – 60-80 г в день. І серед них лише третина – рослинні жири. Нам потрібно 10% поліненасичених жирних кислот, 30% насичених, і цілих 60% мононенасичених. Таке співвідношення кислот є в … так-так, свинячому салі, а також в арахісовій і оливковій олії. Так що зберетеся смажити картоплю – краще на салі!

МІФ 6: «Смажене сало – шкідливо»

Так, при смаженні сало втрачає частину своїх корисних властивостей і набуває токсини і канцерогени. Але і рослинні масла поводяться нітрохи не краще. Варто їх ненадовго нагріти, як вони різко перестають засвоюватися. А ось підігріте сало навпаки, засвоюється краще, ніж в холодному або гарячому-смаженому. Так що вихід простий: сало треба не смажити до стану шкварок, а гріти на слабкому вогні.

МІФ 7: «З хлібом? ні в якому разі!»

Парадокс: сало з хлібом – якраз те, що доктор прописав! Дивовижне натуральне поєднання, при якому обидва продукти чудово засвоюються. Зрозуміло, маються на увазі не булочки-пампушки, а зерновий хліб, з борошна грубого помелу або з додаванням висівок. Звичайно, це для здорових людей, які не страждають ожирінням і проблемами з травленням. При схудненні сало теж не забувайте: це прекрасне джерело енергії. Дієтичний варіант – їсти сало з овочами, наприклад, з капустою. Можна вприкуску, а можна зробити з ним солянку, тільки не пережарьте. А ось гастрономічні радості типу бекону класти на хліб дійсно не варто. Вони взагалі при схудненні дозволені в мікроскопічних кількостях – близько 5 г. Зате цього цілком достатньо, щоб надати смак, наприклад, чергової тушкованої капусти, моркви або буряка. Всі ці страви – незмінні супутники низькокалорійних дієт, і до чого ж вони несмачні! А 5 г грудинки або бекону якраз і додадуть їм смак і аромат.

МІФ 8: «Краще під горілку»

Ось це чиста правда – сало прекрасний супутник алкоголю. Головним чином тому, що воно не дозволяє швидко сп’яніти. Жирненьке сало обволікає шлунок і не дає напою з градусами моментально там всмоктатися. Звичайно, алкоголь все одно вбереться, але вже пізніше, в кишечнику, і поступово. Спиртне ж, зі свого боку, допомагає швидше переварити жир і розкласти його на компоненти. До речі, зовсім не обов’язково вживати сало саме з горілкою, чи то пак з самогоном! Зі склянкою червоного сухого вина воно куди смачніше. Не вірите? Перевірте самі!